книговидавець

КНИГОВИДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч., заст. Власник видавництва.

Не одержуючи стипендії і потребуючи коштів на майбутню подорож по Україні, поет [Т. Шевченко] змушений був скласти контракт з петербурзьким книговидавцем І. Т. Лисенковим на кабальних умовах (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 111);

// Видавець.

Значення в інших словниках

1. книговидавець — книговидаве́ць іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. книговидавець — -вця, ч., заст. Власник видавництва. || Видавець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. книговидавець — КНИГОВИДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Власник видавництва. Була ще в Шевченка мрія поїхати до Італії на малярські студії. Але гонорар за продаж другого видання “Кобзаря” від книговидавця І. Лисенкова виявився замалим (І. Дзюба); // Те саме, що видаве́ць.  Словник української мови у 20 томах