книговидавець
КНИГОВИДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч.
Власник видавництва.
Була ще в Шевченка мрія поїхати до Італії на малярські студії. Але гонорар за продаж другого видання “Кобзаря” від книговидавця І. Лисенкова виявився замалим (І. Дзюба);
// Те саме, що видаве́ць.
Свято книги відбулося за підтримки Української асоціації книговидавців (із журн.);
Львівський форум – найпрезентабільніший серед українських книжкових ярмарків, на який неодмінно з'їжджаються всі книговидавці (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)