книговидавець —
-вця, ч., заст. Власник видавництва. || Видавець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
книговидавець —
КНИГОВИДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Власник видавництва. Була ще в Шевченка мрія поїхати до Італії на малярські студії. Але гонорар за продаж другого видання “Кобзаря” від книговидавця І. Лисенкова виявився замалим (І. Дзюба); // Те саме, що видаве́ць.
Словник української мови у 20 томах
книговидавець —
КНИГОВИДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч., заст. Власник видавництва. Не одержуючи стипендії і потребуючи коштів на майбутню подорож по Україні, поет [Т. Шевченко] змушений був скласти контракт з петербурзьким книговидавцем І. Т. Лисенковим на кабальних умовах (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 111); // Видавець.
Словник української мови в 11 томах