коагулювання

КОАГУЛЮВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. коагулюва́ти.

Для видалення більшості.. домішок [з води] їх перетворюють на малорозчинні речовини, що утворюють колоїдні розчини або зависі, які піддають коагулюванню, відстоюванню і фільтруванню (Вісник АН, 2, 1971, 30);

За звичайною схемою для знебарвлення води застосовується коагулювання (Веч. Київ, 11.VІ 1971, 3).

Значення в інших словниках

1. коагулювання — коагулюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. коагулювання — Коагулирование — coagulation — *Koagulation, Koagulieren – процес зсідання й випадання в осад частинок речовини з колоїдного розчину.  Гірничий енциклопедичний словник
3. коагулювання — -я, с., спец. Дія за знач. коагулювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коагулювання — КОАГУЛЮВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. коагулюва́ти і коагулюва́тися. Розроблено технологію очищення емульсійних і забруднених нафтою стічних вод, яка включає коагулювання, відстоювання, розділення фаз (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах