кобильниця —
Коби́льниця: — козла, прилад, на якому пиляють дошки [I] — козла [V] — пристрій, на якому ріжуть дошки [14] Коби́льниці: — дерев'яні козли [17;II]
Словник з творів Івана Франка
кобильниця —
коби́льниця іменник жіночого роду козла
Орфографічний словник української мови
кобильниця —
див. кобильниці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кобильниця —
КОБИ́ЛЬНИЦЯ див. коби́льниці.
Словник української мови у 20 томах
кобильниця —
КО́ЗЛА (КО́ЗЛИ) (підставка, стіл і т. ін. з дощок на чотирьох ніжках; чотиринога підставка для різання дров), ПІДМО́СТКИ, ПІДМО́СТЯ розм., КОБИ́ЛА розм., КОБИ́ЛИ́ЦІ (КОБИ́ЛИ́ЦЯ) розм., КОБИ́ЛЬНИЦІ (КОБИ́ЛЬНИЦЯ) діал.
Словник синонімів української мови