КОБИЛЯ́ТИНА, и, ж. Кобиляче м’ясо як їжа; кобилина.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
кобилятина —
кобиля́тина іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
кобилятина —
-и, ж. Кобиляче м'ясо як їжа; кобилина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кобилятина —
КОБИЛЯ́ТИНА, и, ж. Кобиляче м'ясо; кобилина. Запарувала страва на вогнищах, розносячи по долах та улоговинах Паннонії пах свіжої кобилятини, телятини, баранини (Д. Міщенко).
Словник української мови у 20 томах
кобилятина —
КОНИ́НА (коняче м'ясо), КОНЯ́ТИНА, КОБИЛЯ́ТИНА розм., КОБИ́ЛИНА розм. Черниш наздогнав своїх дівчат. Одна з них несла шмат мерзлої конини (О. Гончар); Вийти з табору було не можна. Пани почали їсти конятину, пили гнилу воду з боліт (І.
Словник синонімів української мови