кобилятина

КОБИЛЯ́ТИНА, и, ж.

Кобиляче м'ясо; кобилина.

Запарувала страва на вогнищах, розносячи по долах та улоговинах Паннонії пах свіжої кобилятини, телятини, баранини (Д. Міщенко).

Значення в інших словниках

1. кобилятина — кобиля́тина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кобилятина — -и, ж. Кобиляче м'ясо як їжа; кобилина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кобилятина — КОНИ́НА (коняче м'ясо), КОНЯ́ТИНА, КОБИЛЯ́ТИНА розм., КОБИ́ЛИНА розм. Черниш наздогнав своїх дівчат. Одна з них несла шмат мерзлої конини (О. Гончар); Вийти з табору було не можна. Пани почали їсти конятину, пили гнилу воду з боліт (І.  Словник синонімів української мови
4. кобилятина — КОБИЛЯ́ТИНА, и, ж. Кобиляче м’ясо як їжа; кобилина.  Словник української мови в 11 томах