ковальство

КОВА́ЛЬСТВО, а, с. Ремесло, фах коваля.

— Худібки в мене.. дослужився, у праці зріс, у мирі і в ладі, та ще й ковальства в мене ту [тут] навчився (Фр., XIII, 1954, 66);

Ковальство — тяжка робота, бити клевцем цілий день — то не жарт (Кобр., Вибр., 1954, 175);

Так уже й буде, воно й само на те склалося: Остап по хліборобству піде, я — по ковальству (Головко, II, 1957, 394).

Значення в інших словниках

1. ковальство — кова́льство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ковальство — -а, с. Ремесло, фах коваля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ковальство — КОВА́ЛЬСТВО, а, с. Ремесло, фах коваля. Ковальство – тяжка робота, бити клевцем цілий день – то не жарт (Н. Кобринська); – У праці зріс [слуга], у мирі і в ладі, та ще й ковальства в мене ту [тут] навчився (І.  Словник української мови у 20 томах
4. ковальство — Кова́льство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ковальство — Ковальство, -ва с. Кузнечество, кузнечное ремесло. Батько знов його вибив і оддав ковальства вчитись. Рудч. Ск.  Словник української мови Грінченка