ковальський

КОВА́ЛЬСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до кова́ль.

Ковальське ремесло;

// Такий, як у коваля, власт. йому.

Очі у Савченка не лише ковальські, а ще й снайперські (Роб. газ., 13.IV 1966, 2);

Рука ковальська.

2. Стос. до ковальства.

Кузьма привчає хлопця до ковальської справи (Горд., II, 1959, 167);

Ковальський цех;

// Признач. для кування, застосовуваний у кузні.

Сопів ковальський міх, тріскотіло вугілля, а коваль старий ще віхтиком покропив його водою (Головко, II, 1957, 15);

Ковальський молот; Ковальські кліщі;

// Здійснюваний куванням.

Ковальське зварювання.

Значення в інших словниках

1. Ковальський — Кова́льський прізвище  Орфографічний словник української мови
2. ковальський — -а, -е. 1》 Прикм. до коваль. Ковальське ремесло. || Такий, як у коваля, власт. йому. Рука ковальська. 2》 Стос. до ковальства. Ковальський цех. || Признач. для кування, застосовуваний у кузні. Ковальський молот. || Здійснюваний куванням. Ковальське зварювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ковальський — КОВА́ЛЬСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до кова́ль. Шануйте залізо, шануйте вогонь, Те горно, яке об'єднало І мудрість ковальських сивіючих скронь, І юних поривів кресало (М. Нагнибіда); // Такий, як у коваля, власт. йому.  Словник української мови у 20 томах
4. ковальський — як (мов, на́че і т. ін.) кова́льський міх, зі сл. сопі́ти, ди́хати і т. ін. Дуже шумно, важко і т. ін. Він сопів, як ковальський міх, і ледве поспішав за Маланкою (М. Коцюбинський); (Лейтенант:) Ви промахнетесь, бо ви дихаєте, як ковальський міх (І.  Фразеологічний словник української мови
5. ковальський — Кова́льський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ковальський — Ковальський, -а, -е Кузнечный. Роздувсь, як ковальський міх. Ном. № 3377. Сопе, наче ковальський міх. Левиц. Пов. 346.  Словник української мови Грінченка