ковзний
КОВЗНИ́Й, а́, е́. Який рухається ковзаючись.
Дерев’яні плоскі затвори ковзають у пазах опор, тому їх називають ковзними (Довідник сіль. будівельника, 1956, 118);
За пропозицією помічника майстра.. в машинах ковзні підшипники замінили шариковими (Ком. Укр., 5, 1963, 65);
// Стос. до ковзання.
Всі найпростіші затвори роблять ковзного типу (Довідник сіль. будівельника, 1956, 118);
Різновидністю косого освітлення є ковзне освітлення (Довідник фот., 1959, 66).
Словник української мови (СУМ-11)