ковзний
КОВЗНИ́Й, а́, е́. Який рухається ковзаючись.
Дерев’яні плоскі затвори ковзають у пазах опор, тому їх називають ковзними (Довідник сіль. будівельника, 1956, 118);
За пропозицією помічника майстра.. в машинах ковзні підшипники замінили шариковими (Ком. Укр., 5, 1963, 65);
// Стос. до ковзання.
Всі найпростіші затвори роблять ковзного типу (Довідник сіль. будівельника, 1956, 118);
Різновидністю косого освітлення є ковзне освітлення (Довідник фот., 1959, 66).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковзний — ковзни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- ковзний — -а, -е. Який рухається ковзаючись. || Стос. до ковзання. Ковзний вектор мат. — вектор, початок якого можна довільно вибирати на прямій, де він лежить. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковзний — КОВЗНИ́Й, а́, е́, спец. Який рухається ковзаючись. Дерев'яні плоскі затвори ковзають у пазах опор, тому їх називають ковзними (з наук. літ.); // Стос. до ковзання. Різновидом косого освітлення є ковзне освітлення (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах