1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ковзний

ковзни́й

-а, -е.

Який рухається ковзаючись.

|| Стос. до ковзання.

Ковзний вектор мат. — вектор, початок якого можна довільно вибирати на прямій, де він лежить.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковзний — ковзни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ковзний — КОВЗНИ́Й, а́, е́, спец. Який рухається ковзаючись. Дерев'яні плоскі затвори ковзають у пазах опор, тому їх називають ковзними (з наук. літ.); // Стос. до ковзання. Різновидом косого освітлення є ковзне освітлення (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. ковзний — КОВЗНИ́Й, а́, е́. Який рухається ковзаючись. Дерев’яні плоскі затвори ковзають у пазах опор, тому їх називають ковзними (Довідник сіль. будівельника, 1956, 118); За пропозицією помічника майстра.. в машинах ковзні підшипники замінили шариковими (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах