ковзний
КОВЗНИ́Й, а́, е́, спец.
Який рухається ковзаючись.
Дерев'яні плоскі затвори ковзають у пазах опор, тому їх називають ковзними (з наук. літ.);
// Стос. до ковзання.
Різновидом косого освітлення є ковзне освітлення (з наук.-попул. літ.);
Зображення рентгенівських джерел отримують за допомогою камери-обскури або дзеркального телескопа з ковзними променями (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)