ковнірчик

КОВНІ́РЧИК, а, ч., рідко. Зменш.-пестл. до ко́внір.

Дочка примірює до чорного пальта білий ковнірчик з заячої шкурки (Ірчан, II, 1958, 117).

Значення в інших словниках

1. ковнірчик — ковні́рчик іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. ковнірчик — КОВНІ́РЧИК, а, ч., розм. Зменш.-пестл. до ко́внір. На йому [ньому] солом'яний сіренький капелюшок, штанці навипуск, ковнірчики й синенький коротенький піджачок (В. Винниченко); Дочка примірює до чорного пальта білий ковнірчик з заячої шкурки (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах