ковнірчик
КОВНІ́РЧИК, а, ч., рідко. Зменш.-пестл. до ко́внір.
Дочка примірює до чорного пальта білий ковнірчик з заячої шкурки (Ірчан, II, 1958, 117).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковнірчик — ковні́рчик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- ковнірчик — КОВНІ́РЧИК, а, ч., розм. Зменш.-пестл. до ко́внір. На йому [ньому] солом'яний сіренький капелюшок, штанці навипуск, ковнірчики й синенький коротенький піджачок (В. Винниченко); Дочка примірює до чорного пальта білий ковнірчик з заячої шкурки (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах