1. Словник української мови у 20 томах

ковнірчик

КОВНІ́РЧИК, а, ч., розм.

Зменш.-пестл. до ко́внір.

На йому [ньому] солом'яний сіренький капелюшок, штанці навипуск, ковнірчики й синенький коротенький піджачок (В. Винниченко);

Дочка примірює до чорного пальта білий ковнірчик з заячої шкурки (Мирослав Ірчан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковнірчик — ковні́рчик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ковнірчик — КОВНІ́РЧИК, а, ч., рідко. Зменш.-пестл. до ко́внір. Дочка примірює до чорного пальта білий ковнірчик з заячої шкурки (Ірчан, II, 1958, 117). Словник української мови в 11 томах