когорта

КОГО́РТА, и, ж.

1. У стародавньому Римі — загін війська, що становив десяту частину легіону.

На підмогу вігілам [військовій сторожі] прибігають вояки міської когорти і сяк-так утихомирюють люд, загрожуючи зброєю (Л. Укр., II, 1951, 530).

2. перен., уроч. Згуртована спільними ідеями, цілями, прагненнями група людей.

— Свирид Гордійович належить до тієї когорти мужніх, які на власних плечах наше село в колективізацію вносили (Руд., Остання шабля, 1959, 209);

У Міжнародному Товаристві Робітників К. Маркс і Ф. Енгельс виростили славну когорту пролетарських революціонерів (Ком. Укр., 9, 1964, 14).

Значення в інших словниках

1. когорта — кого́рта іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. когорта — див. ЗАГІН, ПЛЕЯДА.  Словник синонімів Караванського
3. когорта — див. багато  Словник синонімів Вусика
4. когорта — -и, ж. 1》 У Стародавньому Римі – загін війська, що становив десяту частину легіону. 2》 Група людей, що має якусь загальну характеристику. 3》 перен. Міцно згуртована група людей. 4》 біол. Категорія, що об'єднує споріднені роди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. когорта — Пробоївка, передовка  Словник чужослів Павло Штепа
6. когорта — КОГО́РТА, и, ж. 1. У Стародавньому Римі – загін війська, що становив десяту частину легіону. На підмогу вігілам [військовій сторожі] прибігають вояки міської когорти і сяк-так утихомирюють люд, загрожуючи зброєю (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
7. когорта — кого́рта [від лат. cohors (cohortis)] 1. Підрозділ легіону в Стародавньому Римі. 2. Переносно – міцно згуртована група людей. 3. біол. Категорія, що об’єднує споріднені роди.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. когорта — У стародавньому Римі підрозділ (1/10 легіону) піхоти, що складався із 3 маніпул (бл. 600 воїнів); у період імперії підрозділ допоміжних військ.  Універсальний словник-енциклопедія
9. когорта — РЯД (певна кількість діячів якоїсь галузі науки, культури), КОГО́РТА, ФАЛА́НГА, ПЛЕЯ́ДА, СУЗІ́Р'Я (особливо видатних). З-під його (Франка) пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць (М. Коцюбинський); Я..  Словник синонімів української мови
10. когорта — Кого́рта, -ти, -ті; -го́рти, -го́рт (лат.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)