козакин

КОЗАКИ́Н, а, ч., заст. Чоловічий короткий каптан на гапликах із брижами ззаду та стоячим коміром.

Вийняла жінка з скрині мій.. козакин: що порвалось — позашивала та швиденько й випровадила (Стор., І, 1957, 116);

Серед сірих шапок і присипаних снігом спин впадає в око малиновий козакин комбрига (Рибак, Опов., 1949, 153).

Значення в інших словниках

1. козакин — козаки́н іменник чоловічого роду одяг іст.  Орфографічний словник української мови
2. козакин — -а, ч., заст. Чоловічий короткий каптан на гапликах із брижами ззаду та стоячим коміром.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. козакин — КОЗАКИ́Н, а, ч., заст. Чоловічий короткий каптан на гапликах із брижами ззаду та стоячим коміром. Вийняла жінка з скрині мій .. козакин: що порвалось – позашивала та швиденько й випровадила (О.  Словник української мови у 20 томах
4. козакин — Козаки́н, -на = козачи́на, -ни (одежа)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. козакин — Козакин, -на м. Козакинъ. Вийняла жінка з скрині мій милиціонний козакин, що порвалось — позашивала. Стор. І. 161.  Словник української мови Грінченка