козакин
КОЗАКИ́Н, а, ч., заст.
Чоловічий короткий каптан на гапликах із брижами ззаду та стоячим коміром.
Вийняла жінка з скрині мій .. козакин: що порвалось – позашивала та швиденько й випровадила (О. Стороженко);
Серед сірих шапок і присипаних снігом спин впадає в око малиновий козакин комбрига (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)