козаків
КОЗАКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до коза́к 1-5; належний козакові.
Галя вже знала, що козакова хата стоїть недалечке від церкви (Вовчок, І, 1955, 320).
Словник української мови (СУМ-11)КОЗАКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до коза́к 1-5; належний козакові.
Галя вже знала, що козакова хата стоїть недалечке від церкви (Вовчок, І, 1955, 320).
Словник української мови (СУМ-11)