козаків

козакі́в

-кова, -кове.

Прикм. до козак 1-5); належний козакові.

Значення в інших словниках

1. козаків — козакі́в прикметник  Орфографічний словник української мови
2. козаків — КОЗАКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до коза́к 1–4; належний козакові. Галя вже знала, що козакова хата стоїть недалечко від церкви (Марко Вовчок); Козаків кінь, ніби вчув отаманову команду, притьмом обскочив гайдука наліворуч [зліва] (П.  Словник української мови у 20 томах
3. козаків — КОЗАКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до коза́к 1-5; належний козакові. Галя вже знала, що козакова хата стоїть недалечке від церкви (Вовчок, І, 1955, 320).  Словник української мови в 11 томах
4. козаків — Козаків, -кова, -ве Принадлежащій козаку. Ще дівчина дверей не одчинила, козакова пшениця поспіла. Мет. 28.  Словник української мови Грінченка