козубень
КО́ЗУБЕНЬ, бня, ч. Те саме, що ко́зуб.
Є квіти! І повен грибів козубень! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 289).
Словник української мови (СУМ-11)КО́ЗУБЕНЬ, бня, ч. Те саме, що ко́зуб.
Є квіти! І повен грибів козубень! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 289).
Словник української мови (СУМ-11)