козубень

КО́ЗУБЕНЬ, бня, ч.

Те саме, що ко́зуб.

Є квіти! І повен грибів козубень! (І. Нехода);

* Образно. Я висипав цілий козубень запитань, витрусив перед нею кіш ентузіастичних вигуків. Я хотів довідатись од неї про все відразу (В. Домонтович);

Після першого знайомства Антон Антонович одразу ж, смакуючи, висипав козубень свіжих анекдотів (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. козубень — ко́зубень іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. козубень — див. кошик  Словник синонімів Вусика
3. козубень — -бня, ч. Те саме, що козуб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. козубень — КО́ШИК (виплетений з лози, рогозу, лубу тощо виріб, призначений для перенесення або зберігання чогось), КО́ШІ́ЛЬ, КОРЗИ́НА, КІШ, ПЛЕТІ́НКА, ОПА́ЛКА діал., КОБЕ́ЛЯ діал., КОШІ́ВКА діал.; КО́РОБ, КО́ЗУБ, КО́ЗУБЕНЬ, КОЗУБНЯ́, КОЗУ́БКА діал.  Словник синонімів української мови
5. козубень — КО́ЗУБЕНЬ, бня, ч. Те саме, що ко́зуб. Є квіти! І повен грибів козубень! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 289).  Словник української мови в 11 томах