козубенька
КОЗУБЕ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ко́зуб і ко́зубень.
Вона вилізла на товсту черешню, а з неї перелізла на другу, нарвала черешень повну козубеньку й понесла у ганок (Н.-Лев., II, 1956, 161);
І хто б у цей час не заглянув у його догідливі очі, ніколи б не повірив, що він.. може.. виривати коси в жінок за козубеньку грибів (Стельмах, І, 1962, 91).
Словник української мови (СУМ-11)