козуля
КОЗУ́ЛЯ, КОСУ́ЛЯ, і, ж. Дика коза; сарна.
Козуля є цінним мисливським звіром, який дає м’ясо, шкіру й хутро (Звірі .. Карпат.., 1952, 59);
В Карпатських і Кримських горах можна зустріти благородних оленів, диких кабанів, козулю, куницю (Цюпа, Україна.., 1960, 88);
*У порівн. Франка вибігла наперед, ногами толочила траву і легко, мов козуля, стрибала з пенька на пеньок (Чорн., Визвол. земля, 1959, 63).
Словник української мови (СУМ-11)