козячий

КО́ЗЯЧИЙ, а, е. Прикм. до коза́ 1.

Вона ходила коло нього, варила йому зілля, ..поїла козячим молоком (Коцюб., І, 1955, 370);

Марта Еммануїлівна поправила на плечах стареньку сіру хустку з козячого пуху і далі.. слухала Тамілу (Хор., Місто.., 1962, 110);

// Зробл. із молока кози.

Козячий сир;

// Пошитий із шкіри, хутра кози.

Козячий кожух;

// Такий, як у кози.

Він не вгаваючи жебонів своїм козячим голоском (Коцюб., І, 1955, 379);

Козячі очі;

// Який пасе кози.

Козячий пастух.

◊ Ко́зяча ні́жка див. ні́жка.

Значення в інших словниках

1. козячий — ко́зячий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. козячий — -а, -е. Прикм. до коза 1). || Зробл. із молока кози. Козячий сир. || Пошитий із шкіри, хутра кози. Козячий кожух. || Такий, як у кози. Козячі очі. || Який пасе кози. Козячий пастух.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. козячий — КО́ЗЯЧИЙ, а, е. Прикм. до коза́ 1. Вона ходила коло нього, варила йому зілля, .. поїла козячим молоком (М. Коцюбинський); Марта Еммануїлівна поправила на плечах стареньку сіру хустку з козячого пуху і далі .. слухала Тамілу (А.  Словник української мови у 20 томах
4. козячий — козя́чий: ◊ козя́чий вік = вік ко́йдем = ко́йдим  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. козячий — козя́ча (кози́на) ні́жка. Велика цигарка-самокрутка, загнута грубим кінцем догори. Коли генерал під’їхав ближче, він побачив шофера в засмальцованому кожушку, що розкурював козячу ніжку (Григорій Тютюнник); Маруну підходить ближче...  Фразеологічний словник української мови
6. козячий — Ко́зячий, -ча, -че; -зячі, -чих  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. козячий — Козячий, -а, -е = козиний. Борони, Боже... від козячого кожуха. Чуб. І. 231.  Словник української мови Грінченка