кокетний

КОКЕ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що коке́тливий.

— О, там така кокетна [Ривка]: вертить тими очима на всі боки (Н.-Лев., IV, 1956, 112);

Кокетним, навиклим рухом поправив він бороду й волосся (Коцюб., І, 1955, 163).

Значення в інших словниках

1. кокетний — коке́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кокетний — -а, -е. Те саме, що кокетливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кокетний — КОКЕ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що коке́тливий. – О, там така кокетна [Ривка]: вертить тими очима на всі боки (І. Нечуй-Левицький); Кокетним, навиклим рухом поправив він бороду й волосся (М. Коцюбинський); Я чую його голос i смiх кокетної пасажирки (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах