колисаний
КОЛИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до колиса́ти.
Звільна хитається тростина, колисана легкою хвилею (Фр., II, 1950, 323);
*Образно. З просторів польових прибулець. Беріз колисаний гіллям. Як я любив химери вулиць. Що дивним дихають життям (Рильський, II, 1960, 45).
Словник української мови (СУМ-11)