колимага
КОЛИМА́ГА, и, ж. Старовинний закритий чотириколісний екіпаж.
// ірон. Взагалі громіздкий, важкий і незграбний екіпаж.
В Рахові ми вже вийшли з нашої колимаги як друзі й супутники (Томч., Готель.., 1960, 8).
Словник української мови (СУМ-11)