колик
КО́ЛИК, а, ч., діал. Кілок.
Теля.. скочило прямо на пліт і було би пробилося на колик (Март., Тв., 1954, 173);
Далі завернув [газда] .. і виломив колик (Фр., II, 1950, 17).
Словник української мови (СУМ-11)КО́ЛИК, а, ч., діал. Кілок.
Теля.. скочило прямо на пліт і було би пробилося на колик (Март., Тв., 1954, 173);
Далі завернув [газда] .. і виломив колик (Фр., II, 1950, 17).
Словник української мови (СУМ-11)