колисаний
КОЛИ́САНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до колиса́ти.
Звільна хитається тростина, колисана легкою хвилею (І. Франко);
Мужик із Мануї, повільний і смаглявий, З дитинства ніжного колисаний селом, Звеличив кий, і плуг, і мідяний шолом, І знявся до вершин нечуваної слави (М. Зеров);
* Образно. З просторів польових прибулець, Беріз колисаний гіллям, Як я любив химери вулиць, Що дивним дихають життям (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)