колисанка

КОЛИСА́НКА, и, ж.

1. Колискова пісня.

Ой співаю колисанку Тихеньку, тихеньку Про кленову колисоньку, Дитину маленьку (з народної пісні);

– Спи, мій сину, спи, батько тобі добре постелив. Твоя мати заспіває тобі колисанку (О. Кобилянська);

– Сливчині товариші .. співали разом з ним і самі плакали від цієї пісні, плакали від самої мелодії.., що пробуджувала в їхній пам'яті рідні материнські колисанки (П. Загребельний);

Жінка взяла дитину на руки і щойно почала співати колисанку, як мале замовкло і незабаром заснуло (Ю. Винничук);

* Образно. Втопивши в себе погляд зранку, в своє коріння мовчазне, спить джерело під колисанку, розписану осіннім днем (П. Мовчан).

2. діал. Колиска (у 1 знач.).

* У порівн. М'яко слизнули пухнастим снігом санки й загойдалися колисанкою, загойдавши разом спогади про давній момент (Д. Бузько).

Значення в інших словниках

1. колисанка — колиса́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. колисанка — -и, ж. 1》 Колискова пісня. 2》 діал. Колиска (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колисанка — Народна пісня, яка супроводжує колисання дитини, найчастіше виконують жінки (мами, годувальниці), часто з рефреном, напр., люлі, люляй, бай; відома у фольклорах різних народів; у класичній музиці, особливо від XIX ст., стилізована пісня або інструментальна мініатюра.  Універсальний словник-енциклопедія
4. колисанка — КОЛИ́СКА (невеличке ліжечко для спання й колисання дитини), ЛЮ́ЛЬКА розм., ЛЮ́ЛЯ дит., КОЛИСА́НКА діал. Моряки подарували щасливим батькам поліровану колиску роботи корабельного тесляра з величезним тюлевим пологом від комашні (З.  Словник синонімів української мови
5. колисанка — КОЛИСА́НКА, и, ж. 1. Колискова пісня. — Спи, мій сину, спи, батько тобі добре постелив. Твоя мати заспівав тобі колисанку (Коб., III, 1956, 450); — Сливчині товариші.. співали разом з ним і самі плакали від цієї пісні, плакали від самої мелодії..  Словник української мови в 11 томах