колисанка

Народна пісня, яка супроводжує колисання дитини, найчастіше виконують жінки (мами, годувальниці), часто з рефреном, напр., люлі, люляй, бай; відома у фольклорах різних народів; у класичній музиці, особливо від XIX ст., стилізована пісня або інструментальна мініатюра.

Значення в інших словниках

1. колисанка — колиса́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. колисанка — -и, ж. 1》 Колискова пісня. 2》 діал. Колиска (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колисанка — КОЛИСА́НКА, и, ж. 1. Колискова пісня. Ой співаю колисанку Тихеньку, тихеньку Про кленову колисоньку, Дитину маленьку (з народної пісні); – Спи, мій сину, спи, батько тобі добре постелив. Твоя мати заспіває тобі колисанку (О.  Словник української мови у 20 томах
4. колисанка — КОЛИ́СКА (невеличке ліжечко для спання й колисання дитини), ЛЮ́ЛЬКА розм., ЛЮ́ЛЯ дит., КОЛИСА́НКА діал. Моряки подарували щасливим батькам поліровану колиску роботи корабельного тесляра з величезним тюлевим пологом від комашні (З.  Словник синонімів української мови
5. колисанка — КОЛИСА́НКА, и, ж. 1. Колискова пісня. — Спи, мій сину, спи, батько тобі добре постелив. Твоя мати заспівав тобі колисанку (Коб., III, 1956, 450); — Сливчині товариші.. співали разом з ним і самі плакали від цієї пісні, плакали від самої мелодії..  Словник української мови в 11 томах