колихання

КОЛИХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. колиха́ти і колиха́тися.

Безнастанне колихання [пароплава] хутко навело [на капітана] сон (Ірчан, II, 1958, 332);

Знов душа замерзне, знов одвикне Од радісного колихання трав (Рильський, І, 1960, 240).

Значення в інших словниках

1. колихання — колиха́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. колихання — -я, с. Дія за знач. колихати і колихатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колихання — КОЛИХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. колиха́ти і колиха́тися. Безнастанне колихання [пароплава] хутко навело сон (Мирослав Ірчан); Студений вітер б'є в холодні вікна, І олов'яний важко дише став.  Словник української мови у 20 томах
4. колихання — Колиха́ння, -ня с. Колебаніе, качаніе.  Словник української мови Грінченка