колодниця

КОЛО́ДНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до коло́дник.

[Репиха:] Це ж за віщо на тебе напасть? Була полюбовницею, тепер стала колодницею? (Кроп., III, 1959, 77).

Значення в інших словниках

1. колодниця — коло́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. колодниця — -і, іст. Жін. до колодник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колодниця — КОЛО́ДНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до коло́дник. [Репиха:] Це ж за віщо на тебе напасть? Була полюбовницею, тепер стала колодницею? (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах