коломийковий
КОЛОМИ́ЙКОВИЙ, а, е. Стос. до коломийки.
Владко через своє коломийкове соло став, справді, свого роду знаменитістю балу (Фр., VI, 1951, 226);
Невимовне гарна мелодика коломийкового вірша жила в українській народній творчості дуже давно (Мас., Під небом.., 1961, 72).
Словник української мови (СУМ-11)