коломийковий
КОЛОМИ́ЙКОВИЙ, а, е.
Стос. до коломийки.
Владко через своє коломийкове соло став, справді, свого роду знаменитістю балу (І. Франко);
Невимовно гарна мелодика коломийкового вірша жила в українській народній творчості дуже давно (Т. Масенко);
Складовою частиною поеми “Сліпий“ (“Невольник“) є дума, яку співає Степан, повернувшись із турецької неволі. Окремі строфи думи написані в нехарактерному для неї коломийковому розмірі (В. Русанівський).
Словник української мови (СУМ-20)