колоратурний

КОЛОРАТУ́РНИЙ, а, е. Стос. до колоратури.

У практиці багатьох наших педагогів вокалу ще цупко тримаються залишки своєрідного формалізму.., всю увагу зосереджено тільки на техніці, тій чи іншій високій ноті, колоратурних пасажах (Про мист. театру, 1954, 421).

∆ Колорату́рне сопра́но — жіночий голос найвищого регістру, що легко й вільно виконує колоратуру.

З прочинених дверей залящав голос худенького дівчати — у неї було навдивовижу гарне, ясне і гнучке колоратурне сопрано (Дмит., Наречена, 1959, 221).

Значення в інших словниках

1. колоратурний — колорату́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. колоратурний — -а, -е. Стос. до колоратури. Колоратурне сопрано — жіночий голос найвищого регістру, що легко й вільно виконує колоратуру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колоратурний — КОЛОРАТУ́РНИЙ, а, е. Стос. до колоратури; який характеризується колоратурою. – Що спонукало вас зайнятися колоратурною технікою? – Передусім бажання виконувати арії з опер епохи бароко, насичені карколомною віртуозністю (з газ.).  Словник української мови у 20 томах