колоратурний

КОЛОРАТУ́РНИЙ, а, е.

Стос. до колоратури; який характеризується колоратурою.

– Що спонукало вас зайнятися колоратурною технікою? – Передусім бажання виконувати арії з опер епохи бароко, насичені карколомною віртуозністю (з газ.).

Значення в інших словниках

1. колоратурний — колорату́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. колоратурний — -а, -е. Стос. до колоратури. Колоратурне сопрано — жіночий голос найвищого регістру, що легко й вільно виконує колоратуру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колоратурний — КОЛОРАТУ́РНИЙ, а, е. Стос. до колоратури. У практиці багатьох наших педагогів вокалу ще цупко тримаються залишки своєрідного формалізму.., всю увагу зосереджено тільки на техніці, тій чи іншій високій ноті, колоратурних пасажах (Про мист.  Словник української мови в 11 томах