колоратура

КОЛОРАТУ́РА, и, ж. Прикрашування вокальної партії технічна блискучими, віртуозними пасажами, трелями, руладами і т. ін., а також здатність голосу виконувати їх.

Веселі рулади жвавої колоратури заповнили кімнату (Смолич, День.., 1950, 244);

Мріяла [Тоня] про міську олімпіаду, на якій вона сподівалася покорити жюрі своєю колоратурою (Мокр., Сто.., 1961, 36).

Значення в інших словниках

1. колоратура — колорату́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. колоратура — -и, ж., муз. Прикрашування вокальної партії технічно блискучими, віртуозними пасажами, трелями, руладами і т. ін., а також здатність голосу виконувати їх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колоратура — (іт. coloratura — прикраса) — 1. Мелодичні прикраси, які застосовуються у вокальній музиці, зокрема, в сольних оперних номерах. К була особливо поширена в аріях ХVII — XIX ст.2.  Словник-довідник музичних термінів
4. колоратура — КОЛОРАТУ́РА, и, ж. Прикрашування вокальної партії технічно складними, віртуозними пасажами, трелями, руладами і т. ін., а також здатність голосу виконувати їх.  Словник української мови у 20 томах
5. колоратура — колорату́ра (італ. coloratura, букв. – забарвлення, окраса, від лат. coloro – прикрашаю) прикрашування вокальної мелодії швидкими, технічно важкими віртуозними пасажами та мелізмами; здатність голосу виконувати їх.  Словник іншомовних слів Мельничука