колоратура
(іт. coloratura — прикраса) — 1. Мелодичні прикраси, які застосовуються у вокальній музиці, зокрема, в сольних оперних номерах. К була особливо поширена в аріях ХVII — XIX ст.2. Здатність голосу виконувати мелодичні прикраси — колоратурна техніка, була обов’язковою для високих жіночих голосів, легких тенорів, басів — buffo. Неперевершеними майстрами К. були співаки — кастрати.
Словник-довідник музичних термінів