колоратура
КОЛОРАТУ́РА, и, ж. Прикрашування вокальної партії технічна блискучими, віртуозними пасажами, трелями, руладами і т. ін., а також здатність голосу виконувати їх.
Веселі рулади жвавої колоратури заповнили кімнату (Смолич, День.., 1950, 244);
Мріяла [Тоня] про міську олімпіаду, на якій вона сподівалася покорити жюрі своєю колоратурою (Мокр., Сто.., 1961, 36).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колоратура — колорату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- колоратура — -и, ж., муз. Прикрашування вокальної партії технічно блискучими, віртуозними пасажами, трелями, руладами і т. ін., а також здатність голосу виконувати їх. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колоратура — (іт. coloratura — прикраса) — 1. Мелодичні прикраси, які застосовуються у вокальній музиці, зокрема, в сольних оперних номерах. К була особливо поширена в аріях ХVII — XIX ст.2. Словник-довідник музичних термінів
- колоратура — КОЛОРАТУ́РА, и, ж. Прикрашування вокальної партії технічно складними, віртуозними пасажами, трелями, руладами і т. ін., а також здатність голосу виконувати їх. Словник української мови у 20 томах
- колоратура — колорату́ра (італ. coloratura, букв. – забарвлення, окраса, від лат. coloro – прикрашаю) прикрашування вокальної мелодії швидкими, технічно важкими віртуозними пасажами та мелізмами; здатність голосу виконувати їх. Словник іншомовних слів Мельничука