колчан
КОЛЧА́Н, а́, ч., іст. Шкіряна або дерев’яна сумка, чохол для стріл.
Йшли лучники, сховавши в колчани Рій бистрих стріл — разючий дощ війни (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 150).
Словник української мови (СУМ-11)КОЛЧА́Н, а́, ч., іст. Шкіряна або дерев’яна сумка, чохол для стріл.
Йшли лучники, сховавши в колчани Рій бистрих стріл — разючий дощ війни (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 150).
Словник української мови (СУМ-11)