Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
колчан —
колча́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
колчан —
КОЛЧА́Н, а́, ч., іст. Шкіряна або дерев'яна сумка, чохол для стріл. Також і плечі укрив відвертаючим горе залізом Муж той страшний; на ремені колчан через плечі накинув, В нім стріл багато було страховинних, смерті насіння, Смерті...
Словник української мови у 20 томах
колчан —
САГАЙДА́К (шкіряний або дерев'яний чохол для стріл), КОЛЧА́Н, ТУ́ЛА заст. Замало стріл в моїм сагайдаку (Д. Павличко); Йшли лучники, сховавши в колчани Рій бистрих стріл (М. Бажан); За спиною у них висіли тули з стрілами (А. Хижняк).
Словник синонімів української мови
колчан —
КОЛЧА́Н, а́, ч., іст. Шкіряна або дерев’яна сумка, чохол для стріл. Йшли лучники, сховавши в колчани Рій бистрих стріл — разючий дощ війни (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 150).
Словник української мови в 11 томах