коляска
КОЛЯ́СКА, и, ж.
1. Чотириколісний ресорний екіпаж з відкидним верхом.
Гамза і Гамзиха не забарилися покататися: в один з хороших літніх вечорів, перед заходом сонця, легенька коляска.. вивозила їх на гору (Мирний, IV, 1955 159);
Панство почало зручніше вмощуватись у легенькій віденській колясці (Стельмах, І, 1962, 389).
2. Невеликий візок спеціального призначення.
За машинами гучними стрілами проносились мотоцикли, здебільшого — з причепними колясками (Смолич, День.., 1950, 29);
— Бечак — зветься такий велосипед,— сказав Дорошенко. З вигляду невинний собі триколісний велосипед з коляскою… (Гончар, Тронка, 1963, 332).
3. Те саме, що візо́к 3.
Посередині хати стояла порожня коляска-плетянка, а її мешканець тимчасово переселився у ночви. Парувала купеля (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 467).
Словник української мови (СУМ-11)