коляска

КОЛЯ́СКА, и, ж.

1. Чотириколісний ресорний екіпаж з відкидним верхом.

Гамза і Гамзиха не забарилися покататися: в один з хороших літніх вечорів, перед заходом сонця, легенька коляска.. вивозила їх на гору (Мирний, IV, 1955 159);

Панство почало зручніше вмощуватись у легенькій віденській колясці (Стельмах, І, 1962, 389).

2. Невеликий візок спеціального призначення.

За машинами гучними стрілами проносились мотоцикли, здебільшого — з причепними колясками (Смолич, День.., 1950, 29);

— Бечак — зветься такий велосипед,— сказав Дорошенко. З вигляду невинний собі триколісний велосипед з коляскою… (Гончар, Тронка, 1963, 332).

3. Те саме, що візо́к 3.

Посередині хати стояла порожня коляска-плетянка, а її мешканець тимчасово переселився у ночви. Парувала купеля (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 467).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коляска — коля́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. коляска — -и, ж. 1》 Чотириколісний ресорний екіпаж з відкидним верхом. 2》 Невеликий візок спеціального призначення. 3》 Те саме, що візок 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коляска — див. карета Словник чужослів Павло Штепа
  4. коляска — КОЛЯ́СКА, и, ж. 1. Чотириколісний ресорний екіпаж з відкидним верхом. Гамза і Гамзиха не забарилися покататися: в один з хороших літніх вечорів, перед заходом сонця, легенька коляска .. Словник української мови у 20 томах
  5. коляска — I. ЕКІПА́Ж (на ресорах з дверцятами та вікнами, іноді — з відкидним верхом), КОЛЯ́СКА, ВІЗО́К, ЧОРТОПХА́ЙКА розм., КОЛЯ́СА заст., ПОВІ́З (ПОВО́З) заст., БУ́ДКА діал. Словник синонімів української мови
  6. коляска — Коля́са, -си ж. Экипажъ, коляска. Ой пізнала мила вороні коні, а ще пізнавай новую колясу. Чуб. V. 742. Їхала, кажуть, одна скупа пані... і попалася розбійникам: обступили колясу. МВ. ІІІ. 24. ум. коляска, колясонька, коля́сочка. Словник української мови Грінченка