колясочка
КОЛЯ́СОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до коля́ска.
Справлю собі колясочку. Проїжджати буду (Чуб., V, 1874, 106);
Мати стояла біля колясочки, легенько похитувала її за ручку, присипляла немовля (Коцюба, Нові береги, 1959, 463);
*У порівн. На сцену вийшов Боженко в кожусі, шапці і з кулеметом «максимом», який тихо покотився за ним, наче дитяча колясочка (Довж., І, 1958, 166).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колясочка — коля́сочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- колясочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до коляска. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колясочка — КОЛЯ́СОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до коля́ска. Справлю собі колясочку, Проїжджати буду (П. Чубинський); Мати стояла біля колясочки, легенько похитувала її за ручку, присипляла немовля (Г. Словник української мови у 20 томах