колясочка

КОЛЯ́СОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до коля́ска.

Справлю собі колясочку, Проїжджати буду (П. Чубинський);

Мати стояла біля колясочки, легенько похитувала її за ручку, присипляла немовля (Г. Коцюба);

Молодь, літні люди і зовсім старенькі бабусі з дитячими колясочками – вся ця весела строката юрба кудись поспішає алеєю та тротуарами (Микита Чернявський);

* У порівн. На сцену вийшов Боженко в кожусі, шапці і з кулеметом “максимом”, який тихо покотився за ним, наче дитяча колясочка (О. Довженко).