коляска

КОЛЯ́СКА, и, ж.

1. Чотириколісний ресорний екіпаж з відкидним верхом.

Гамза і Гамзиха не забарилися покататися: в один з хороших літніх вечорів, перед заходом сонця, легенька коляска .. вивозила їх на гору (Панас Мирний);

Вона бачила сама не раз у своїх мріях сина лісовим радником, бачила, як він їздив у елегантній колясці, гордими кіньми, біля нього багата жінка (О. Кобилянська);

– Може, наказати закласти коляску? (Г. Колісник);

Вранці Яким підготував коляску, і ми здійснили приємну подорож по травневому лісу (Д. Білий).

2. Невеликий візок спеціального призначення.

За машинами гучними стрілами проносились мотоцикли, здебільшого – з причіпними колясками (Ю. Смолич);

– Бечак – зветься такий велосипед, – сказав Дорошенко. – З вигляду невинний собі триколісний велосипед з коляскою... (О. Гончар);

На подвір'ї ящики і мотоцикл з коляскою (Є. Доломан).

3. Те саме, що візо́к 3.

Посередині хати стояла порожня коляска-плетянка, а її мешканець тимчасово переселився у ночви. Парувала купеля (В. Земляк);

Няньки й матері з колясками прогулювалися алеями (О. Бердник);

Вже знаю багатьох сусідів (і дітей). Гойдаємо коляски, пліткуємо, хтось в'яже, хтось читає (І. Жиленко).

(1) Ві́денська коля́ска – старовинний легкий чотиримісний екіпаж.

Панство почало зручніше вмощуватись у легенькій віденській колясці (М. Стельмах).