коляска
коля́ска
-и, ж.
1》 Чотириколісний ресорний екіпаж з відкидним верхом.
2》 Невеликий візок спеціального призначення.
3》 Те саме, що візок 3).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коляска — коля́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- коляска — див. карета Словник чужослів Павло Штепа
- коляска — КОЛЯ́СКА, и, ж. 1. Чотириколісний ресорний екіпаж з відкидним верхом. Гамза і Гамзиха не забарилися покататися: в один з хороших літніх вечорів, перед заходом сонця, легенька коляска .. Словник української мови у 20 томах
- коляска — I. ЕКІПА́Ж (на ресорах з дверцятами та вікнами, іноді — з відкидним верхом), КОЛЯ́СКА, ВІЗО́К, ЧОРТОПХА́ЙКА розм., КОЛЯ́СА заст., ПОВІ́З (ПОВО́З) заст., БУ́ДКА діал. Словник синонімів української мови
- коляска — КОЛЯ́СКА, и, ж. 1. Чотириколісний ресорний екіпаж з відкидним верхом. Гамза і Гамзиха не забарилися покататися: в один з хороших літніх вечорів, перед заходом сонця, легенька коляска.. Словник української мови в 11 томах
- коляска — Коля́са, -си ж. Экипажъ, коляска. Ой пізнала мила вороні коні, а ще пізнавай новую колясу. Чуб. V. 742. Їхала, кажуть, одна скупа пані... і попалася розбійникам: обступили колясу. МВ. ІІІ. 24. ум. коляска, колясонька, коля́сочка. Словник української мови Грінченка